Міжнародна правозахисна організація Human Rights Watch 11 серпня 2026 року закликала Конгрес Сполучених Штатів заблокувати заплановану передачу Україні касетних боєприпасів із запасів Туреччини, які можуть містити понад 10 млн суббоєприпасів. За даними HRW, частину цих боєприпасів Туреччина виробляла за американськими ліцензіями, виданими у 1987 році, а основну частину артилерійських боєприпасів американська армія зняла з озброєння у 1994 році.
Склад пакета та вартість
Згідно з даними NV та Української правди, угода оцінюється у 256 мільйонів доларів. LIGA.net наводить інші цифри: понад 280 мільйонів доларів для першого пакета та близько 28 мільйонів доларів для другого. До складу пакета, за підтвердженими даними трьох джерел, входять 12 пускових установок M270 MLRS, 2524 реактивні снаряди M26 калібру 227 мм, 47 000 артилерійських снарядів M509A1 калібру 203 мм та 70 балістичних ракет M39 ATACMS. NV додатково вказує розподіл суббоєприпасів: 66 500 для M39 ATACMS, понад 1,6 млн для M26 та близько 8,46 млн для M509A1.
Позиція сторін та правові механізми
Заступниця директора HRW у Вашингтоні Ніколь Віддерсгайм заявила, що передача застарілих касетних боєприпасів у зону конфлікту створює гуманітарну загрозу для цивільного населення. У листі Державного департаменту США до Конгресу від 6 серпня 2026 року зазначено, що Україна прагне посилити вогневу підтримку у протистоянні російському вторгненню і вже має боєприпаси аналогічного типу, а Туреччина прагне скоротити запаси старіших оборонних виробів. США не є учасником Конвенції про касетні боєприпаси, але з 2009 року в оборонному бюджеті діють законодавчі обмеження на їх експорт. Конгрес може заблокувати передачу, ухваливши спільну резолюцію про несхвалення, на що, за даними LIGA.net, відводиться 15 днів. Адміністрація колишнього президента Джо Байдена у 2023–2024 роках щонайменше сім разів передавала касетні боєприпаси Україні; перший пакет на 800 мільйонів доларів оголошено 7 липня 2023 року.
Залишити відповідь