9 жовтня у Прилуках та селі Бурімка Чернігівської області попрощалися із сім’єю Іванченків — чотирма людьми, які 7 жовтня загинули від ракетного удару армії РФ по п’ятиповерхівці. Для читачів ця трагедія важлива тим, що показує реальну ціну ударів по цивільних будинках: за кожною такою втратою стоїть конкретна родина з роботою, дітьми та спільним майбутнім.
Хто були Іванченки до трагедії
Олександр Іванченко закінчив залізничне училище, у 2007 році разом із братом-близнюком прийшов до локомотивного депо «Гребінка», а згодом став машиністом дизель-поїзда в Укрзалізниці. З дружиною Юлією, з якою познайомився у Бурімці, родина купила квартиру на третьому поверсі п’ятиповерхівки у Прилуках і виховувала двох дітей. 13-річна донька Ірина того дня була у своєму ліжку, коли ракета влучила в будинок.
Що залишилося після 7 жовтня
Після прощання у Прилуках тіла доправили до Бурімки — рідного села Олександра — і поховали на центральному кладовищі. Сусідка Лариса Ярошенко востаннє бачила родину ввечері 6 жовтня, а колега Віталій Антоненко прибув на місце події близько 17:00 7 жовтня. Їхні свідчення нагадують, що такі удари забирають не абстрактні цифри, а живих людей, яких знали сусіди та колеги.
Залишити відповідь